Алпелісиб

Алпелісиб — α-специфічний інгібітор фосфатидилінозитол-3-кінази (PI3K) класу I. Сигнальний шлях PI3K/AKT передає сигнали факторів росту, що керують проліферацією клітин, а також регулює обмін глюкози. Мутація з посиленням функції в PIK3CA, гені каталітичної α-субодиниці, робить PI3Kα гіперактивною при деяких видах раку та при PROS. Алпелісиб протидіє цьому, інгібуючи фермент, причому найбільшу специфічність він має щодо α-ізоформи.

Механізм дії

• Інгібування PI3Kα: алпелісиб — α-специфічний інгібітор PI3K класу I. Мутації з посиленням функції в PIK3CA призводять до активації PI3Kα і сигнального шляху AKT, клітинної трансформації та утворення пухлин у лабораторних моделях.
• Протипухлинна дія: у клітинних лініях раку молочної залози алпелісиб пригнічував фосфорилювання низхідних мішеней PI3K, зокрема AKT, і був активним у клітинних лініях із мутацією PIK3CA. У ксенотрансплантатних моделях він пригнічував сигнальний шлях PI3K/AKT і зменшував ріст пухлини.
• Комбінація з фулвестрантом: інгібування PI3K посилює транскрипцію рецептора естрогену в клітинах раку молочної залози. У ксенотрансплантатних моделях з естрогенрецептор-позитивних клітинних ліній із мутацією PIK3CA алпелісиб у комбінації з фулвестрантом мав більшу протипухлинну активність, ніж кожен із препаратів окремо.
• Гомеостаз глюкози: сигнальний шлях PI3K/AKT також регулює гомеостаз глюкози, тому гіперглікемія — очікуваний ефект інгібування PI3K, пов’язаний з його мішенню.

Фармакокінетика

• Абсорбція: медіана часу до досягнення максимальної концентрації становить від 2 до 4 годин незалежно від дози, часу чи режиму прийому. Біодоступність оцінюється як понад 99 % при прийомі з їжею і нижча натщесерце (близько 68,7 % при дозі 300 мг). Рівноважний стан досягається до 3-го дня у більшості пацієнтів.
• Вплив їжі: порівняно з прийомом натщесерце, їжа з високим вмістом жирів і калорій підвищила AUC на 73 % і Cmax на 84 %, а їжа з низьким вмістом жирів і калорій підвищила AUC на 77 % і Cmax на 145 %. Між двома видами їжі не було значущих відмінностей, тому вміст жирів і калорійність мають мале значення; важливо приймати таблетки одразу після їжі.
• Розподіл: помірно зв’язується з білками плазми, вільна фракція становить 10,8 % незалежно від концентрації; розподіляється порівну між еритроцитами та плазмою (співвідношення концентрації в крові до концентрації в плазмі 1,03). Об’єм розподілу в рівноважному стані близько 114 л. Оскільки алпелісиб є субстратом ефлюксних транспортерів, проникнення через гематоенцефалічний бар’єр у людини не очікується.
• Метаболізм: основний шлях — хімічний і ферментативний гідроліз аміду до метаболіту BZG791, який відбувається в усьому організмі під дією ферментів із високою ємністю (естерази, амідази, холінестераза) і не обмежується печінкою. Далі відбувається гідроксилювання, опосередковане CYP3A4; крім того, алпелісиб може піддаватися глюкуронідуванню.
• Виведення: середній період напіввиведення становить від 8 до 9 годин. Близько 81 % пероральної дози виявляється в калі (36 % у вигляді незміненого препарату, 32 % у вигляді BZG791) і близько 14 % — у сечі.
• Особливі групи пацієнтів: для Piqray корекція дози з фармакокінетичних міркувань не потрібна при віці 65 років і старше, легкому або помірному порушенні функції нирок, а також при легкому, помірному або тяжкому порушенні функції печінки.

Алпелісиб дозволено до застосування в ЄС у вигляді двох препаратів із різними показаннями.

• Рак молочної залози (Piqray): у комбінації з фулвестрантом у жінок у постменопаузі та чоловіків із місцево поширеним або метастатичним раком молочної залози з позитивними гормональними рецепторами (HR), негативним рецептором 2 людського епідермального фактора росту (HER2) та мутацією PIK3CA після прогресування захворювання на тлі схеми лікування на основі ендокринної терапії. Перед початком лікування мутація PIK3CA має бути підтверджена в зразку пухлини або плазми.
• PIK3CA-асоційований спектр надмірного росту (Vijoice): дорослі та педіатричні пацієнти віком від 2 років із тяжкими або такими, що загрожують життю, проявами PROS, яким потрібна системна терапія.

• Гіперчутливість до алпелісибу або до будь-якої з допоміжних речовин (як у Piqray, так і у Vijoice).

Для двох препаратів є окремі дані з безпеки. При застосуванні Piqray гіперглікемія, висип і діарея належать до реакцій, які найчастіше призводять до припинення лікування (див. Особливі застереження).

Piqray у комбінації з фулвестрантом. Профіль безпеки ґрунтується на даних 376 пацієнтів, які отримували Piqray разом із фулвестрантом у двох подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях фази 3. Найчастішими реакціями (більш ніж у 40 % пацієнтів) були підвищення глюкози в плазмі (77,4 %), підвищення креатиніну (68,9 %), діарея (57,7 %), зниження кількості лімфоцитів (56,4 %), підвищення гамма-глутамілтрансферази (54,5 %), висип (50,0 %), підвищення аланінамінотрансферази (47,6 %), нудота (46,3 %), анемія (45,7 %), втомлюваність (43,4 %) та підвищення ліпази (40,2 %). Найчастішими реакціями 3-го або 4-го ступеня були підвищення глюкози в плазмі (35,6 %), висип (20,2 %) та підвищення гамма-глутамілтрансферази (13,3 %). Реакціями, які найчастіше призводили до припинення лікування, були гіперглікемія (5,6 %), висип (5,1 %), діарея (2,7 %) та втомлюваність (1,9 %).

Дуже часті (≥1/10): анемія, зниження кількості лімфоцитів, зниження кількості тромбоцитів, підвищення глюкози в плазмі, зниження глюкози в плазмі, зниження апетиту, гіпокаліємія, гіпокальціємія, зниження магнію, головний біль, дисгевзія, діарея, нудота, стоматит, блювання, біль у животі, диспепсія, висип, алопеція, свербіж, сухість шкіри, втомлюваність, запалення слизових оболонок, периферичні набряки, гарячка, сухість слизових оболонок, зниження маси тіла, підвищення креатиніну в крові, підвищення гамма-глутамілтрансферази, підвищення аланінамінотрансферази, підвищення ліпази, подовження активованого часткового тромбопластинового часу, зниження альбуміну.

Часті (≥1/100 до <1/10): інфекція сечовивідних шляхів, гіперчутливість, зневоднення, безсоння, нечіткість зору, сухість очей, артеріальна гіпертензія, лімфедема, пневмоніт (включно з інтерстиціальним захворюванням легень), зубний біль, гінгівіт, біль в яснах, хейліт, еритема, дерматит, синдром долонно-підошовної еритродизестезії, м’язові спазми, міалгія, остеонекроз щелепи, гостре пошкодження нирок, набряки (включно з набряком обличчя та повік), підвищення глікозильованого гемоглобіну.

Нечасті (≥1/1 000 до <1/100): кетоацидоз (включно з діабетичним кетоацидозом), панкреатит, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона.

Частота невідома: гіперглікемічний гіперосмолярний некетотичний синдром (HHNKS), увеїт, коліт, лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), ангіоневротичний набряк. Ці дані отримані з повідомлень у постмаркетинговий період, для яких частоту неможливо достовірно оцінити.

Гіперглікемія 3-го або 4-го ступеня частіше відзначалася у пацієнтів віком 65 років і старше (44,6 %), ніж у молодших пацієнтів (32,4 %), та у пацієнтів віком 75 років і старше (47,8 %), ніж у пацієнтів молодше 75 років (36,1 %).

Vijoice. Дані з безпеки отримані з ретроспективних аналізів медичних карт 18 дорослих і 39 дітей, які отримували лікування в межах програми співчутливого використання (медіана тривалості впливу 42 місяці), а також із дослідження фази 2 за участю 89 дітей (медіана тривалості впливу близько 30 місяців). У SmPC препарату Vijoice вказано категорію частоти для кожної реакції.

• Дорослі (аналіз медичних карт): найчастішими реакціями були гіперглікемія (27,8 %), діарея (27,8 %), головний біль (22,2 %), стоматит (16,7 %), алопеція (16,7 %), дерматит (16,7 %), сухість шкіри (16,7 %) та нудота (11,1 %). Реакціями 3-го або 4-го ступеня були зниження фосфату в крові (11,1 %), зневоднення (5,6 %), підвищення креатиніну в крові (5,6 %) та підвищення глюкози (5,6 %). Серйозними реакціями були зневоднення та гіперглікемія (по 5,6 %).
• Діти (аналіз медичних карт): найчастішими реакціями були стоматит (23,1 %) та діарея (12,8 %). Реакції 3-го або 4-го ступеня не реєструвалися. Серйозними реакціями були блювання та зневоднення (по 2,6 %).
• Діти (дослідження фази 2): найчастішими реакціями були біль у животі (33,7 %), головний біль (30,3 %), діарея (28,1 %) та блювання (24,7 %). Реакціями 3-го або 4-го ступеня були підвищення ліпази (3,4 %), зниження апетиту (1,1 %) та діарея (1,1 %). Серйозними реакціями були діарея, головний біль та висип (по 1,1 %). Прийом препарату переривали через реакцію у 9,0 % пацієнтів, а алопеція (2,2 %) та зниження апетиту (1,1 %) призвели до остаточного припинення лікування.

До важливих серйозних реакцій при застосуванні Piqray належать гіперчутливість (анафілактична реакція, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк), тяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, DRESS), тяжка гіперглікемія з HHNKS або кетоацидозом (деякі випадки в постмаркетинговий період зі смертельним наслідком), пневмоніт, тяжка діарея із зневодненням і гострим пошкодженням нирок, а також остеонекроз щелепи, який у дослідженнях виникав лише у пацієнтів, які раніше або одночасно отримували бісфосфонати чи інгібітори ліганда RANK.

• Інгібітори BCRP (наприклад, елтромбопаг, лапатиніб, пантопразол): алпелісиб є субстратом BCRP in vitro, а BCRP бере участь у його виведенні через печінку та кишечник. Інгібування BCRP може підвищувати експозицію алпелісибу, тому рекомендуються обережність і спостереження за ознаками токсичності.
• Засоби, що знижують кислотність: антагоніст H2-рецепторів ранітидин незначно знижував експозицію алпелісибу. При прийомі з їжею з низьким вмістом жирів і калорій AUC знижувалася на 21 %, а Cmax — на 36 %; без їжі ефект був більшим (AUC нижча на 30 %, Cmax нижча на 51 %). Популяційний аналіз не виявив значущого впливу засобів, що знижують кислотність, включно з інгібіторами протонної помпи, антагоністами H2-рецепторів і антацидами. Їх можна приймати разом з алпелісибом за умови, що алпелісиб приймають одразу після їжі.
• Сильні індуктори CYP3A4: рифампіцин (600 мг щодня протягом 7 днів, потім одноразова доза алпелісибу 300 мг) знижував Cmax алпелісибу на 38 %, а AUC — на 57 % у здорових дорослих. Звіробій також індукує CYP3A і може знижувати рівні алпелісибу. Пацієнтам слід повідомляти лікаря, який призначає лікування, про будь-який такий лікарський або рослинний засіб; повні рекомендації наведено в SmPC (розділ 4.5).
• Інші лікарські засоби: алпелісиб може також змінювати експозицію деяких інших лікарських препаратів. Лікар, який призначає лікування, перевіряє повний перелік у розділі 4.5 SmPC.
• Бісфосфонати та інгібітори ліганда RANK (наприклад, золедронова кислота, деносумаб): остеонекроз щелепи виникав у пацієнтів, які приймали ці препарати. Слід дотримуватися обережності, якщо їх призначають одночасно з алпелісибом або послідовно.
• Протидіабетичні препарати: пацієнтам із діабетом під час прийому алпелісибу може знадобитися посилена протидіабетична терапія.
• Фулвестрант: партнер по комбінації для Piqray (див. Застосування та дозування).
• Їжа: приймайте таблетки одразу після їжі, приблизно в один і той самий час щодня.

Лікування Piqray має розпочинати лікар, який має досвід протипухлинної терапії; лікування Vijoice — лікар, який має досвід ведення пацієнтів із PROS. Обидва препарати — таблетки для прийому внутрішньо, які приймають один раз на добу одразу після їжі, приблизно в один і той самий час щодня. Таблетки Piqray ковтають цілими; їх не можна розжовувати, подрібнювати чи ділити; не слід приймати таблетки, які зламані, потріскані або іншим чином пошкоджені.

Piqray: рекомендована доза

• 300 мг (дві таблетки по 150 мг) один раз на добу безперервно. Максимальна рекомендована добова доза становить 300 мг.
• З фулвестрантом: 500 мг внутрішньом’язово в дні 1, 15 та 29, далі один раз на місяць (див. SmPC фулвестранту).
• Добір пацієнтів: мутація PIK3CA має бути виявлена в зразку пухлини або плазми за допомогою діагностичного медичного виробу in vitro з маркуванням CE та відповідним призначенням (або іншого валідованого тесту, якщо такого виробу немає). Якщо мутацію в плазмі не виявлено, слід дослідити пухлинну тканину, якщо вона доступна.
• Тривалість: доки спостерігається клінічна користь або до розвитку неприйнятної токсичності.

Piqray: корекція дози при побічних ефектах

• Рівні доз: початкова доза 300 мг на добу (2 × таблетки по 150 мг); перше зниження — 250 мг на добу (1 × таблетка 200 мг і 1 × таблетка 50 мг); друге зниження — 200 мг на добу (1 × таблетка 200 мг). Рекомендується не більше двох знижень, після чого лікування припиняють остаточно. Зниження ґрунтується на найтяжчій попередній токсичності, а при панкреатиті допускається лише одне зниження.
• Конкретні реакції: таблиці SmPC визначають залежно від тяжкості, коли слід перервати, знизити дозу або припинити прийом Piqray при гіперглікемії, тяжких шкірних реакціях, діареї чи коліті та інших реакціях. При ухваленні цих рішень слід керуватися SmPC.

Vijoice: рекомендована доза

• Дорослі: 250 мг один раз на добу.
• Діти та підлітки віком від 2 до менш ніж 18 років: початкова доза 50 мг один раз на добу. Починаючи з 6 років, для оптимізації відповіді (клінічної чи радіологічної) після 24 тижнів прийому 50 мг можна розглянути підвищення до 125 мг один раз на добу. У віці від 2 до менш ніж 6 років доза залишається 50 мг. Коли молодій людині виповнюється 18 років, слід розглянути поступове підвищення дози до 250 мг.
• Припинення: лікування припиняють у разі прогресування захворювання, погіршення пов’язаних із PROS симптомів або неприйнятної токсичності за оцінкою лікаря, який веде пацієнта.
• Зниження дози: у дорослих — з 250 мг до 125 мг один раз на добу, потім з 125 мг до 50 мг. У дітей — з 125 мг до 50 мг один раз на добу; подальшого зниження від 50 мг не передбачено. Vijoice скасовують у дорослих або дітей, які не переносять 50 мг на добу.

Особливі групи пацієнтів

• Пацієнти літнього віку (Piqray): корекція дози не потрібна починаючи з 65 років. Дані обмежені починаючи з 75 років, особливо починаючи з 85 років.
• Порушення функції нирок (Piqray): корекція дози не потрібна при легкому або помірному порушенні. Слід дотримуватися обережності при тяжкому порушенні, досвіду застосування при якому немає.
• Порушення функції печінки (Piqray): корекція дози не потрібна при легкому, помірному або тяжкому порушенні (клас A, B або C за Чайлдом-П’ю) на підставі дослідження за участю осіб без онкологічного захворювання.
• Діти та підлітки: безпека та ефективність Piqray в дітей віком від 0 до 18 років не встановлені. Vijoice застосовують починаючи з 2 років (див. вище).

Пропущена доза або блювання після прийому

• Пропущену дозу можна прийняти одразу після їжі протягом 9 годин після звичайного часу прийому. Якщо минуло більше 9 годин, дозу цього дня пропускають, а наступну дозу приймають у звичайний час.
• Якщо після прийому дози виникло блювання, додаткову дозу цього дня не приймають; прийом відновлюють у звичайний час наступного дня.

Наведені нижче застереження взято з SmPC препарату Piqray. У SmPC препарату Vijoice (розділ 4.4) наведено відповідні рекомендації для пацієнтів із PROS.

Гіперглікемія

• Ризик: відзначалася тяжка гіперглікемія, в окремих випадках із гіперглікемічним гіперосмолярним некетотичним синдромом (HHNKS) або кетоацидозом, а деякі випадки кетоацидозу після виходу препарату на ринок закінчилися летально. У дослідженнях фази 3 гіперглікемію було зареєстровано у 68,6 % пацієнтів (3-го ступеня — у 33,5 %, 4-го ступеня — у 4,0 %).
• Підвищений ризик: гіперглікемія 3-го або 4-го ступеня виникла у 15 з 18 пацієнтів із діабетом, у 47,4 % пацієнтів із предіабетом, у 51,6 % пацієнтів з ІМТ 30 або більше та у 47,8 % пацієнтів віком 75 років і старше.
• Перед лікуванням: визначити глюкозу плазми натщесерце та HbA1c і оптимізувати рівень глюкози в крові.
• Після початку лікування: оскільки гіперглікемія може розвинутися швидко, глюкозу натщесерце перевіряють на 1-му, 2-му, 4-му, 6-му та 8-му тижнях, а потім щомісяця, і регулярно проводять самоконтроль, частіше протягом перших 4 тижнів і особливо протягом перших 2 тижнів, за вказівкою медичного працівника. Пацієнти з діабетом, предіабетом, ІМТ 30 або більше чи віком 75 років і старше контролюють глюкозу натщесерце щодня протягом перших 2 тижнів, потім за потреби. HbA1c перевіряють через 4 тижні та далі кожні 3 місяці.
• Якщо розвинулася гіперглікемія: регулярно контролювати глюкозу натщесерце, принаймні до повернення до норми. Під час протидіабетичної терапії перевіряти не рідше одного разу на тиждень протягом 8 тижнів, потім кожні 2 тижні під керівництвом фахівця, який має досвід лікування гіперглікемії.
• Рекомендації пацієнту: пояснити заходи щодо способу життя, які можуть знизити рівень глюкози в крові (дієтичні обмеження, фізична активність), та симптоми, на які слід звертати увагу: надмірна спрага, частіше або рясніше сечовипускання, підвищений апетит зі втратою маси тіла.
• Лікування: у дослідженнях 86 % пацієнтів із гіперглікемією отримували протидіабетичні препарати, найчастіше метформін у монотерапії або в поєднанні з іншими засобами. Гіперглікемія 2-го ступеня або вище покращувалася щонайменше на один ступінь через медіану 8 днів, а глюкоза натщесерце поверталася до вихідного рівня у 95,0 % пацієнтів, які продовжили отримувати фулвестрант після припинення прийому Piqray.
• Діабет: безпека Piqray при цукровому діабеті 1 типу та неконтрольованому цукровому діабеті 2 типу не встановлена (ці пацієнти були виключені з досліджень). Пацієнтам із діабетом в анамнезі може знадобитися посилене лікування та ретельне спостереження.
• Зміна дози: залежно від тяжкості може знадобитися перервати, знизити дозу або припинити прийом Piqray, як зазначено в SmPC.

Гіперчутливість

Повідомлялося про серйозні реакції гіперчутливості (анафілактична реакція, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк) із такими симптомами, як задишка, припливи, висип, гарячка або прискорене серцебиття. Прийом Piqray слід припинити остаточно та не поновлювати, а відповідне лікування розпочати негайно.

Висип і тяжкі шкірні реакції

• Тяжкі реакції: синдром Стівенса-Джонсона та мультиформна еритема були зареєстровані у 0,5 % і 0,8 % пацієнтів у дослідженнях фази 3, а DRESS — у постмаркетинговий період. Не слід розпочинати прийом Piqray у пацієнтів із тяжкими шкірними реакціями в анамнезі.
• Попереджувальні ознаки: продромальний період із гарячкою, грипоподібними симптомами, ураженнями слизових оболонок або прогресуючим шкірним висипом. У разі їх появи прийом Piqray переривають до з’ясування причини та звертаються до дерматолога. Якщо тяжку реакцію підтверджено, прийом Piqray припиняють остаточно і ніколи не поновлюють; якщо не підтверджено, прийом можна перервати, знизити дозу або припинити відповідно до SmPC.
• Висип загалом: висип виник у 51,9 % пацієнтів, 2-го ступеня — у 13,0 % та 3-го ступеня — у 20,7 % при медіані 12 днів після початку лікування. Серед пацієнтів, які отримували профілактичне лікування висипу, включно з антигістамінними препаратами, висип траплявся рідше (28,9 % проти 51,9 %), тому антигістамінні препарати можна призначити на початку лікування.

Пневмоніт

Повідомлялося про пневмоніт, включно з серйозними випадками гострого інтерстиціального захворювання легень. Пацієнти повинні негайно повідомляти про будь-які нові або посилені респіраторні симптоми. У разі підозри на пневмоніт прийом Piqray негайно переривають і обстежують пацієнта; неінфекційний пневмоніт розглядають у пацієнтів із гіпоксією, кашлем, задишкою або інтерстиціальними інфільтратами за даними візуалізації після виключення інших причин. У разі підтвердження пневмоніту прийом Piqray припиняють остаточно.

Діарея або коліт

• Спостереження: за пацієнтами спостерігають для виявлення діареї та інших ознак коліту, таких як біль у животі, слиз або кров у випорожненнях.
• Частота: діарея виникла у 57,7 % пацієнтів (3-го ступеня — у 6,1 %); при 2-му або 3-му ступені медіана часу до появи становила 49,5 дня. Повідомлялося про тяжку діарею із зневодненням і гострим пошкодженням нирок, яка минула на тлі відповідного лікування. У протидіарейних препаратах, таких як лоперамід, потребували 62,2 % пацієнтів із цією реакцією.
• Рекомендації: пацієнтам слід розпочати прийом протидіарейних препаратів, пити більше рідини та повідомити лікаря, якщо виникла діарея або інші симптоми коліту. При коліті можна розглянути додаткове лікування, наприклад стероїдами. Залежно від тяжкості може знадобитися перервати, знизити дозу або припинити прийом Piqray.

Остеонекроз щелепи

Слід дотримуватися обережності, якщо Piqray призначають разом із бісфосфонатами або інгібіторами ліганда RANK (наприклад, деносумабом) — одночасно або послідовно. Не слід розпочинати прийом Piqray у пацієнтів із поточним остеонекрозом щелепи, спричиненим попереднім або поточним лікуванням бісфосфонатами чи деносумабом. Пацієнти повинні негайно повідомляти про нові або посилені симптоми в ротовій порожнині (розхитування зубів, біль або набряк, виразки в роті, що не загоюються, виділення). У разі розвитку остеонекрозу щелепи розпочинають стандартне медичне лікування. У дослідженнях він виник у 5,1 % пацієнтів, у всіх з яких раніше або одночасно проводилося лікування бісфосфонатами чи інгібіторами ліганда RANK.

Попереднє лікування фулвестрантом і вісцеральне ураження

Ефективність не вважається встановленою у пацієнтів, які раніше отримували фулвестрант (обмежені дані, 39 пацієнтів). Ефективність і безпека у пацієнтів із симптомним вісцеральним ураженням не вивчалися.

Вагітність, годування груддю та фертильність

• Для кого призначений препарат: Piqray показаний чоловікам і жінкам у постменопаузі та не повинен застосовуватися у жінок, які вагітні або можуть бути вагітними чи годують груддю.
• Ризик для плода: дослідження на тваринах і механізм дії показують, що алпелісиб може завдати шкоди плоду, що розвивається. Дослідження ембріофетальної токсичності у щурів і кролів виявили ембріотоксичність, фетотоксичність і тератогенність. Даних щодо застосування у вагітних жінок немає, і Piqray не рекомендується під час вагітності, а також жінкам репродуктивного віку, які не використовують контрацепцію.
• Контрацепція та тест на вагітність: жінкам репродуктивного віку, які приймають Piqray, слід використовувати ефективну контрацепцію (наприклад, подвійний бар’єрний метод) під час лікування та щонайменше 1 тиждень після нього, а перед початком лікування слід перевірити, чи немає вагітності.
• Чоловіки: пацієнтам-чоловікам, партнерки яких вагітні, можливо вагітні або можуть завагітніти, слід використовувати презервативи під час статевих контактів під час прийому Piqray та щонайменше 1 тиждень після нього.
• Годування груддю: невідомо, чи проникає алпелісиб у грудне молоко людини або тварин. Жінки, які годують груддю, не повинні застосовувати Piqray.
• Vijoice: рекомендації для пацієнтів із PROS наведено в розділі 4.6 SmPC препарату Vijoice.

Натрій

Piqray містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в одній таблетці, вкритій плівковою оболонкою, тобто по суті не містить натрію.

Вплив на керування транспортом

Piqray має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Пацієнтам, які відчувають втому або в яких нечіткий зір, слід дотримуватися обережності.

Таблетки Piqray та Vijoice не потребують особливих умов зберігання. Piqray випускається в блістерах із ПВХ/ПХТФЕ/алюмінію, по 14 таблеток у блістерній картці. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.

Piqray: 4 роки. Vijoice: 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Лише за рецептом (Rx). Piqray підлягає обмеженому лікарському призначенню: лікування розпочинає лікар, який має досвід протипухлинної терапії, після підтвердження мутації PIK3CA. Лікування Vijoice розпочинає лікар, який має досвід ведення пацієнтів із PROS. Обидва препарати приймають удома у вигляді таблеток, тому вони постачаються пацієнту або клініці, що його лікує, за рецептом.