Акарбоза

Acarbose — складний олігосахарид, що конкурентно інгібує кишкові ферменти альфа-глюкозидази. Препарат спрямований на постпрандіальні (після їди) скачки глюкози і представляє унікальний механізм дії в лікуванні цукрового діабету 2 типу.

Механізм дії

Acarbose оборотно інгібує ферменти альфа-глюкозидази щіткової облямівки тонкої кишки. Її інгібувальна активність зменшується в такому порядку: глюкоамілаза > сахараза > мальтаза > ізомальтаза. Ці ферменти розщеплюють складні вуглеводи до простих цукрів; їх гальмування уповільнює перетравлення складних вуглеводів і затримує всмоктування глюкози.

• Знижує постпрандіальну гіперглікемію, згладжуючи піки глюкози після їди.
• Не стимулює секрецію інсуліну і тому не викликає гіпоглікемії при монотерапії.
• Помірно покращує чутливість до інсуліну та ліпідний профіль.
• Нейтральний щодо маси тіла.

Фармакокінетика

Acarbose призначений для місцевої дії в шлунково-кишковому тракті; його системна експозиція навмисно мінімальна.

• Біодоступність (вихідна речовина): менше 1–2 % введеної дози абсорбується у вигляді незміненого acarbose. Однак приблизно 35 % загальної радіоактивності при радіомічній дозі всмоктується протягом 96 годин — це абсорбовані продукти розпаду та метаболіти. Пік радіоактивності в плазмі припадає на 14–24 години, що відображає час кишкового мікробного метаболізму та подальшого всмоктування метаболітів.
• Об’єм розподілу: незастосовно (переважно локальна дія в ШКТ).
• Зв’язування з білками: незначне для вихідної речовини.
• Метаболізм: розщеплюється кишковими бактеріями та травними ферментами (включно з кишковими глюкозидазами) більш ніж до 13 метаболітів, переважно метильованих, сульфатованих і глюкуронідних кон’югатів. Ця трансформація відбувається в кишечнику до всмоктування.
• Період напіввиведення: близько 2 годин (період напіввиведення з плазми абсорбованої фракції метаболітів).
• Кліренс: ниркове виведення абсорбованих метаболітів.
• Виведення: приблизно 50 % введеної дози виводиться з калом протягом 96 годин (переважно у вигляді невсмоктаної вихідної речовини); близько 34 % дози виводиться нирками у вигляді метаболітів.

Фармакологічний ефект повністю залежить від присутності вуглеводів у їжі — клінічно значущої дії натще немає. Максимальний ефект досягається, коли acarbose знаходиться в кишечнику на початку травлення.

• Зниження HbA1c: 0,5–0,8 % від вихідного рівня; ефект більш виражений у пацієнтів з вищим вихідним HbA1c.
• Постпрандіальна глюкоза: значне зниження скачків глюкози (на 30–40 мг/дл).
• Глюкоза натще: помірне зниження (на 10–20 мг/дл).
• Дослідження STOP-NIDDM: зниження переходу порушеної толерантності до глюкози в цукровий діабет 2 типу на 49 %; зниження серцево-судинних подій на 49 %; зниження вперше виявленої артеріальної гіпертензії на 34 %.
• Вплив на масу тіла: нейтральне або помірне зниження маси.

• Цукровий діабет 2 типу в монотерапії як доповнення до дієти або в комбінації з іншими пероральними цукрознижувальними засобами (метформін, похідні сульфонілсечовини, тіазолідиндіони, інгібітори DPP-4, інгібітори SGLT2, агоністи рецепторів GLP-1) або з інсуліном.
• Предіабет / порушена толерантність до глюкози (у деяких регіонах): профілактика прогресування в цукровий діабет 2 типу.
• Особливо корисний у пацієнтів з переважно постпрандіальним підвищенням глюкози.

• Гіперчутливість до acarbose або до будь-якої з допоміжних речовин.
• Хронічні захворювання кишечника, що супроводжуються вираженими порушеннями травлення або всмоктування, запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт), виразки товстої кишки або часткова кишкова непрохідність (або схильність до неї).
• Стани, які можуть погіршуватися при підвищеному газоутворенні в кишечнику (синдром Ремхельда, великі грижі, стенози кишечника).
• Тяжке порушення функції нирок (креатинін сироватки > 2 мг/дл або ШКФ < 25 мл/хв).
• Тяжке порушення функції печінки (цироз).
• Діабетичний кетоацидоз.
• Вагітність і грудне вигодовування.

Застосування у дітей і підлітків віком до 18 років не рекомендоване через обмеженість даних.

Дуже часті (> 10 %) — дозозалежні, пов’язані з ферментацією неперетравлених вуглеводів у товстій кишці: метеоризм (найчастіший, до 74 %), здуття живота, діарея, болі або дискомфорт у животі, борборигми (бурчання в кишечнику). Зазвичай зменшуються при продовженні лікування.

Часті (1–10 %): нудота, м’який стілець, підвищене газоутворення в кишечнику.

Рідкісні (< 0,1 %): підвищення печінкових ферментів (минуще, зазвичай безсимптомне), гепатит, жовтяниця, тяжкі алергічні реакції, набряки, кишкова непрохідність або субілеус у схильних пацієнтів.

Дуже рідкісні: тромбоцитопенія.

Побічні ефекти найбільш виражені на початку терапії та при їжі з високим вмістом вуглеводів; їх можна зменшити повільною титрацією дози та корекцією харчування.

• Кишкові адсорбенти (наприклад, активоване вугілля): уникати спільного застосування — знижують ефективність acarbose.
• Травні ферменти (наприклад, амілаза, панкреатин): протидіють acarbose.
• Дигоксин: можливе зниження всмоктування дигоксину — контролювати концентрацію.
• Інсулін, похідні сульфонілсечовини, меглітиніди: підвищений ризик гіпоглікемії при комбінованій терапії.

Важливе зауваження щодо купірування гіпоглікемії: при поєднанні acarbose з інсуліном або засобами, що стимулюють секрецію інсуліну, гіпоглікемію необхідно купірувати глюкозою (декстрозою), а не столовим цукром (сахарозою) — acarbose блокує розщеплення сахарози в кишечнику. Ін’єкція глюкагону залишається ефективною. Усі медичні працівники мають бути поінформовані про приймання acarbose.

Acarbose необхідно приймати з першим шматочком кожного основного прийому їжі, щоб препарат був ефективним. При прийманні до або після їди ефективність суттєво знижується. Таблетки можна ковтати цілими, запиваючи рідиною, або розжовувати з першим шматочком їжі.

Дорослі

• Початкова доза: 50 мг один раз на добу з вечерею або 50 мг 2–3 рази на добу з основними прийомами їжі.
• Титрація: поступове збільшення кожні 4–8 тижнів за рівнем постпрандіальної глюкози через 1 годину та переносимістю з боку ШКТ. Типова схема: 50 мг 1 раз на добу → 50 мг 2 рази на добу → 50 мг 3 рази на добу → 100 мг 3 рази на добу.
• Підтримувальна доза: зазвичай 50 мг 3 рази на добу.
• Максимум: 100 мг 3 рази на добу; у пацієнтів з масою тіла менше 60 кг — максимум 50 мг 3 рази на добу.

Особливі групи пацієнтів

• Люди похилого віку: корекція дози не потрібна, але при підвищеній чутливості з боку ШКТ застосовувати менші дози.
• Порушення функції нирок: легке–помірне — без корекції; тяжке (ШКФ < 25 мл/хв або креатинін > 2 мг/дл) — протипоказане.
• Порушення функції печінки: легке — з обережністю та контролем функції печінки; помірне–тяжке — протипоказане.

Пропущена доза

Прийняти з наступним прийомом їжі. Не приймати між прийомами їжі або перед сном — без їжі acarbose неефективний. Не подвоювати дозу.

Контроль функції печінки

Контролювати рівень печінкових ферментів (АЛТ, АСТ) до початку терапії, потім через 3, 6 і 12 місяців протягом першого року, далі — щорічно при стабільних показниках. Контроль проводять частіше при вихідно порушеній функції печінки або при підвищенні дози. Скасувати, якщо АЛТ/АСТ перевищує 3-кратну верхню межу норми або з’являються ознаки порушення функції печінки.

Харчування та спосіб життя

Підтримувати постійне споживання вуглеводів. Ефективність залежить від вмісту вуглеводів у раціоні; їжа з низьким вмістом вуглеводів викликає мінімальні побічні ефекти з боку ШКТ, але й мінімальний цукрознижувальний ефект.

Вагітність та грудне вигодовування

Протипоказаний під час вагітності (при гестаційному діабеті переважно інсулін) та в період грудного вигодовування (перехід у грудне молоко не встановлено).

Вплив на здатність керувати транспортом

Сам по собі не впливає на здатність керувати транспортом або працювати з механізмами. При комбінуванні з інсуліном або похідними сульфонілсечовини пацієнти повинні пам’ятати про ризик гіпоглікемії.

Зберігати при температурі нижче 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від вологи. Берегти від дітей, у сухому місці.

3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Відпускається за рецептом.