Ланреотид

Lanreotide забезпечує стійку активацію соматостатинових рецепторів з глибокого підшкірного депо, пригнічуючи гормон росту та низку гастроентеропанкреатичних гормонів. Антисекреторні ефекти лежать в основі симптоматичного контролю; антипроліферативні — в основі переваги у виживаності без прогресування при GEP-NET.

Механізм дії

• Агонізм SSTR2 та SSTR5: зв’язування з соматостатиновими рецепторами, спряженими з G-білком, через Gαi/o пригнічує аденілатциклазу і через фосфоліпазу C та іонні канали гіперполяризує клітини-мішені та пригнічує вивільнення гормонів.
• Ендокринні ефекти: інгібування GH і IGF-1, глюкагону, інсуліну та гастроентеропанкреатичних пептидів.
• Антипроліферативні ефекти при NET: активація SSTR запускає зупинку клітинного циклу та апоптоз; знижує пухлинний ангіогенез та цитокіни, що підтримують ріст. Підтверджено, що подовжує виживаність без прогресування у дослідженні CLARINET при метастатичних, добре-/помірнодиференційованих GEP-NET.

Фармакокінетика

• Абсорбція: двофазна з депо — спочатку швидке вивільнення протягом перших днів, далі повільна пасивна дифузія з резервуару преципітованого препарату протягом ~28 днів. Абсорбція не залежить від маси тіла, статі та дози.
• Об’єм розподілу: оцінений ~15 л.
• Зв’язування з білками: дані обмежені; клінічно не значуще для дозування.
• Період напіввиведення: термінальний приблизно 22 дні для Autogel — підтримує щомісячне дозування та подовжені інтервали у деяких пацієнтів.
• Виведення: мінімальна ниркова екскреція (< 5 %) та мінімальна екскреція в незміненому вигляді з калом (< 0,5 %), що свідчить про переважно жовчне виведення після метаболізму.
• Кліренс: оцінений ~23,1 л/год.

• Акромегалія: тривале лікування пацієнтів з недостатньою відповіддю на хірургічне втручання та/або променеву терапію або тих, кому ці методи протипоказані.
• Гастроентеропанкреатичні нейроендокринні пухлини (GEP-NET): лікування дорослих пацієнтів з нерезектабельними, добре- або помірнодиференційованими, місцево поширеними або метастатичними GEP-NET середньокишкового, панкреатичного або невідомого походження для покращення виживаності без прогресування.
• Карциноїдний синдром: контроль симптомів (припливи, діарея) у дорослих — зменшує потребу в порятункових короткодіючих аналогах соматостатину.

• Гіперчутливість до lanreotide, до будь-якого аналога соматостатину або до будь-якої з допоміжних речовин.

Дуже часті (≥ 1/10): розлади ШКТ (діарея, біль у животі, нудота — зазвичай легкі-помірні, минущі, найбільш виражені після перших ін’єкцій); холелітіаз (жовчні камені розвиваються до 30 % пацієнтів при тривалій терапії).

Часті (≥ 1/100 до < 1/10): реакції в місці ін’єкції (ущільнення, вузлик, біль, еритема, свербіж); метеоризм, блювання, здуття живота, стеаторея; гіперглікемія, гіпоглікемія, цукровий діабет; біліарна дилатація, біліарний сладж; синусова брадикардія; астенія, втома; алопеція, гіпотрихоз; назофарингіт; гіпотиреоз, зниження вільного тироксину.

Нечасті (≥ 1/1 000 до < 1/100): припливи, запаморочення, головний біль, безсоння, млявість; панкреатит, підвищення трансаміназ, підвищений білірубін; висип, свербіж; зменшення кінцево-діастолічного та кінцево-систолічного об’ємів лівого шлуночка.

Рідкісні (< 1/1 000): реакції гіперчутливості, включно з анафілаксією (дуже рідко); аритмії.

• Інсулін та пероральні антидіабетики: lanreotide впливає на гомеостаз глюкози — зазвичай потрібна корекція антидіабетичної терапії.
• Циклоспорин: lanreotide може знижувати кишкову абсорбцію циклоспорину — контролювати рівні та коригувати дозу.
• Бромокриптин: lanreotide може збільшувати доступність бромокриптину.
• Субстрати CYP3A4 з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, хінідин, терфенадин): lanreotide — слабкий інгібітор CYP3A4 — контролювати.
• Бета-блокатори та інші препарати, що індукують брадикардію: можлива адитивна брадикардія — контролювати ЧСС.

Lanreotide Autogel / Depot вводиться глибокою підшкірною ін’єкцією у верхньозовнішній квадрант сідниці (або інше відповідне місце за маркуванням) кожні 4 тижні. Пацієнтів або осіб, які доглядають, можна навчити самостійному введенню за потреби.

Акромегалія

• Початкова доза: 90 мг глибоко підшкірно кожні 4 тижні; деякі схеми починаються з 60 мг у нелікованих пацієнтів.
• Титрування на основі GH/IGF-1: збільшити до 120 мг кожні 4 тижні або подовжити інтервал (90 мг кожні 6–8 тижнів) для дуже добре контрольованого захворювання. Доза 60 мг — варіант для деескалації.

Гастроентеропанкреатичні нейроендокринні пухлини

• Стандартна доза: 120 мг глибоко підшкірно кожні 4 тижні.

Карциноїдний синдром

• Стандартна доза: 120 мг глибоко підшкірно кожні 4 тижні; титрування за контролем симптомів. Між плановими ін’єкціями для нападових симптомів можна використовувати короткодіючий аналог соматостатину як засіб порятунку.

Порушення функції нирок

При тяжкому порушенні функції нирок системна експозиція lanreotide зростає; розглянути початок з 60 мг кожні 4 тижні при акромегалії та обережне титрування. Для дозування при GEP-NET корекція не потрібна.

Порушення функції печінки

Легке-помірне порушення функції печінки не потребує корекції дози; дані при тяжкому порушенні обмежені.

Пропущена доза

Ввести наступну дозу якомога швидше та продовжити чотиритижневий графік. Уникати введення двох доз з коротким інтервалом.

Контроль жовчного міхура

Тривала терапія аналогами соматостатину спричиняє безсимптомні жовчні камені у значної меншості пацієнтів. До початку терапії рекомендоване вихідне УЗД та періодичний контроль (наприклад, кожні 6–12 місяців).

Метаболізм глюкози

Lanreotide пригнічує як інсулін, так і глюкагон. Ретельно контролювати глюкозу крові на початку та при змінах дози; при наявному діабеті може знадобитися корекція доз антидіабетичних засобів.

Функція щитоподібної залози

Легке зниження функції щитоподібної залози поширене; контролювати ТТГ і вільний T4 щорічно.

Серцевий моніторинг

Може виникнути синусова брадикардія; обережність і ЕКГ-моніторинг доцільні у пацієнтів з раніше наявним серцевим захворюванням, особливо тим, хто приймає супутні препарати, що індукують брадикардію.

Вагітність та грудне вигодовування

• Вагітність: дані обмежені — застосовувати лише за чіткими показаннями. У США lanreotide класифіковано як категорія C при вагітності.
• Грудне вигодовування: не рекомендоване — перехід у грудне молоко та вплив на немовля невідомі.

Техніка та місце ін’єкції

Вводити глибоко в підшкірну тканину без аспірації; чергувати сторони при кожному введенні. Тримати шприц при кімнатній температурі 30 хвилин перед ін’єкцією (у запечатаному пакеті) для комфорту та зручності введення.

Вплив на здатність керувати транспортом

Відсутній або незначний; обережно при запамороченні або астенії.

Зберігати в оригінальній упаковці при 2–8 °C (у холодильнику), захищаючи від світла. Не заморожувати. Попередньо заповнений шприц можна зберігати в оригінальному запечатаному пакеті нижче 40 °C одноразово до 72 годин перед введенням. Утилізувати при температурних відхиленнях понад маркування.

3 роки з дати виробництва. Не використовувати після закінчення терміну придатності, надрукованого на упаковці.

Відпускається за рецептом (Rx).