Біосиміляри та оригінальні біологічні препарати: у чому різниця і що зазначати в запиті

Що таке біологічний препарат

Біологічний препарат, або біопрепарат, — це лікарський засіб, діючу речовину якого виробляють живі клітини, а не отримують хімічним синтезом. До цієї групи належать моноклональні антитіла, як-от адалімумаб, інфліксимаб і бевацизумаб, інсуліни та інші терапевтичні білки. Оскільки це великі складні молекули, отримані біологічним шляхом, навіть у того самого виробника жодні дві серії не бувають абсолютно ідентичними, а сам виробничий процес є частиною того, що визначає продукт.

Що таке біосиміляр і чому він не генерик

Генерик — це точна хімічна копія низькомолекулярного препарату, як-от метформіну: діюча речовина ідентична атом в атом, і реєстрація ґрунтується головним чином на доведенні того, що генерик всмоктується так само, як оригінал.

Біосиміляр — інша річ. Це біологічний препарат, високоподібний до вже схваленого референтного препарату — оригінатора — за структурою, біологічною активністю, безпекою та ефективністю. Оскільки біопрепарат неможливо скопіювати точно, виробник біосиміляра має в межах масштабного дослідження порівнянності довести, що будь-які відмінності між двома продуктами не мають клінічно значущого ефекту. Таке дослідження включає детальну аналітичну характеристику, функціональні тести, фармакокінетичні та фармакодинамічні дослідження і, як правило, порівняльне клінічне випробування за чутливим показанням.

Як EMA схвалює біосиміляр

У Європейському Союзі біосиміляри оцінює централізовано Європейське агентство з лікарських засобів. Оцінка побудована на порівнянні: питання не в тому, чи діє препарат сам по собі — це вже встановлено для референтного препарату, — а в тому, чи достатньо близько біосиміляр йому відповідає, щоб наявні дані щодо референтного препарату були застосовні й до нього. Якщо подібність доведено, біосиміляр може бути схвалений за показаннями референтного препарату, включно з показаннями, які не вивчалися в його власному клінічному випробуванні. Це називається екстраполяцією і обґрунтовується спільним механізмом дії.

Перший біосиміляр схвалено в ЄС у 2006 році. Відтоді схвалено біосиміляри адалімумабу, інфліксимабу, бевацизумабу, трастузумабу, ритуксимабу, інсулінів і низки інших біопрепаратів, і саме накопичені за цей період дані про безпеку класу лежать в основі заяви про взаємозамінність, описаної нижче.

Взаємозамінність і заміна в аптеці

Два поняття часто плутають. Взаємозамінність — це науковий висновок про те, що один препарат може застосовуватися замість іншого з тим самим клінічним ефектом, включно з переведенням пацієнта з одного препарату на інший. Заміна — це практика, за якої фармацевт відпускає інший препарат, ніж зазначений у рецепті.

У вересні 2022 року EMA та Керівники агентств з лікарських засобів (HMA) оприлюднили спільну заяву про те, що схвалені в ЄС біосиміляри є взаємозамінними зі своїм референтним препаратом і з іншими біосимілярами того самого референтного препарату. Чи можуть фармацевти автоматично замінювати один препарат іншим, і далі вирішується на національному рівні: одні країни це дозволяють, інші вимагають згоди лікаря, а поза ЄС правила знову ж таки інші. Тому рецепти на біопрепарати часто виписують за торговою назвою, а перехід з одного продукту на інший — рішення лікаря, який призначає лікування.

Назва: МНН плюс бренд

Кожен біопрепарат має міжнародну непатентовану назву (МНН), яка позначає діючу речовину: адалімумаб, інфліксимаб, бевацизумаб, інсулін лізпро. Оригінатор і кожен біосиміляр мають цю спільну назву. Кожен продукт також має власну торгову назву, а ін’єкційні форми — власну шприц-ручку або шприц. Запит, у якому зазначено лише МНН, є неоднозначним; запит із зазначенням бренду визначає конкретний продукт.

Приклади з каталогу

Адалімумаб. Оригінатор — Humira (AbbVie). До біосимілярів, схвалених у ЄС або США, належать Amgevita/Amjevita (Amgen), Cyltezo (Boehringer Ingelheim), Hyrimoz (Sandoz), Hulio та Idacio (Fresenius Kabi), Hadlima та Imraldi (Samsung Bioepis), Yuflyma (Celltrion), Abrilada (Pfizer), Simlandi (Alvotech) і Yusimry (Coherus). Вони відрізняються пристроєм для введення, концентрацією та наявністю цитратного буфера, який деякі пацієнти відчувають як болючий, тому форма випуску важить не менше за назву.

Інфліксимаб. Оригінатор — Remicade (Janssen). До біосимілярів належать Inflectra/Remsima (Celltrion), Flixabi/Renflexis (Samsung Bioepis), Zessly (Sandoz) і Avsola (Amgen). Інфліксимаб вводять внутрішньовенно у вигляді інфузії в умовах клініки; існує також підшкірна форма Remsima.

Бевацизумаб. Оригінатор — Avastin (Roche). Схвалено низку біосимілярів, серед них Mvasi, Zirabev, Aybintio, Alymsys, Abevmy, Oyavas і Vegzelma.

Інсулін лізпро. Оригінатор — Humalog (Eli Lilly). Admelog (Sanofi) — біосиміляр інсуліну лізпро; Lyumjev — форма зі швидшим початком дії від виробника оригінатора, і біосиміляром вона не є.

Що зазначати в запиті на біопрепарат

Щоб отримати саме той продукт, який мав на увазі лікар, у запиті слід зазначити:

1. діючу речовину (МНН) і торгову назву;
2. дозування та форму випуску, наприклад попередньо заповнену шприц-ручку 40 мг або флакон 100 мг;
3. кількість і запланований період лікування;
4. країну призначення, оскільки зареєстровані там продукти та правила заміни відрізняються.

Для кожного біопрепарату з нашого каталогу потрібен дійсний рецепт, а правила країни призначення щодо рецептів і ввезення перевіряються перед відправленням. Усі ці препарати потребують холодового ланцюга; температуру зберігання та допустимий період при кімнатній температурі для кожного з них зазначено на його сторінці.